Словник української мови в 11 томах

ДОКУ́ЧНИЙ

ДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доку́чливий. Заглушає [голос жайворонка] докучне сюрчання трав’яних коників (Мирний, II, 1954, 31). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 357.

  1. докучний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. докучний—а е рдкоi.Те саме що докучливий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. докучний—докучний прикметник рдко...Орфографічний словник української мови
  4. докучний—див.em докучливий навязливий...Словник синонімів Вусика
  5. докучний—НАБРИДЛИВИЙstrong який набрида свою одномантнстю частою повторюванстю тривалстю тощо ДОКУЧЛИВИЙstrong НАДОКУЧЛИВИЙstrong ОБРИДЛИВИЙstrong НАСТИРЛИВИЙstrong НАСТИРНИЙstron...Словник синонімів української мови
  6. докучний—а е рдкоem. Те саме що докучливий....Толковый словарь украинского языка