Словник української мови в 11 томах

ДОКУ́ЧЛИВІСТЬ

ДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. доку́чливий. Присяжний.. просив діда, аби йому вибачив його докучливість, та й відійшов швидко (Черемш., Тв., 1960,233). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 357.

  1. докучливість—мен. жн. роду тльки одн....Большой украинско-русский словарь
  2. докучливість—вост ж.i Властивсть за знач. докучливий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. докучливість—докучливсть менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. докучливість—вост ж. Властивсть за знач. докучливий....Толковый словарь украинского языка
  5. докучливість—Importunity irksomeness...Українсько-англійський словник
  6. докучливість—[dokuczywist]...Українсько-польський словник
  7. докучливість—надоедливость назойливость навязчивость и т.д....Українсько-російський словник