Словник української мови в 11 томах

ДОБРОДИ́ТИ

ДОБРОДИ́ТИ див. добро́джувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 324.

  1. добродити—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem добродившидобродитьДеепричастная формаem добродив...Большой украинско-русский словарь
  2. добродити—див.i доброджувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. добродити—добродити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. добродити—див. доброджувати....Толковый словарь украинского языка