Словник української мови в 11 томах

ДЖИГУ́НЧИК

ДЖИГУ́НЧИК, а, ч., розм. Те саме, що джигуне́ць. * Образно. Метелик, джигунчик веселий, .. до бульбашки злегка торкнувся крильцем (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 57). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 263.

  1. джиґунчик—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. джиґунчик—а ч.i розм.i Те саме що джиунець....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. джиґунчик—джиунчик менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. джиґунчик—а ч. розм. Те саме що джиунець....Толковый словарь украинского языка