Словник української мови в 11 томах

ДЕПО́ВЕЦЬ

ДЕПО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Робітник або службовець депо. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 244.

  1. деповець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. деповець—вця ч.i розм.i Робтник або службовець депо....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. деповець—деповець вця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. деповець—деповець менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  5. деповець—вця ч. розм. Робтник або службовець депо....Толковый словарь украинского языка
  6. деповець—ж.д. деповец...Українсько-російський словник