Словник української мови в 11 томах

ДВОСІ́ЧНИЙ

ДВОСІ́ЧНИЙ, а, е. Загострений з обох боків. Хто дав мені одваги меч двосічний? (Л. Укр., І, 1951, 195); * У порівн. Але хай вона одшліфує, вигострить її [поезію] і вже тоді, мов крицевий двосічний меч, віддасть народові (М. Ол., Леся, 1960, 198). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 226.

  1. двосічний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. двосічний—а е.Загострений з обох бокв....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. двосічний—двосчний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. двосічний—Двосчний на не...Правописний словник Голоскевича
  5. двосічний—Двобчний [V]...Словник з творів Івана Франка
  6. двосічний—ДВОСЧНИЙstrong перев. про зброю загострений з двох бокв ОБОСЧНИЙstrong ДВОГОСТРИЙstrong розм. ОБОЮДНИЙstrong поет. ОБОЮДОГОСТРИЙstrong заст. Його двосчна гостра криця Вл...Словник синонімів української мови
  7. двосічний—а е. Загострений з обох бокв....Толковый словарь украинского языка
  8. двосічний—[dwosjczhyj]...Українсько-польський словник