Словник української мови в 11 томах

ДАВНУ́ТИ

ДАВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до дави́ти 1. Зареготався я, та й годі; А й мене давнули Таки добре (Шевч., І, 1951, 248). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 206.

  1. давнути—давнути дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови