Словник української мови в 11 томах

ДАВИ́ТИСЯ

ДАВИ́ТИСЯ, давлю́ся, да́вишся; мн. давляться; недок. 1. чим і без додатка. Забивати собі горло великим шматком їжі. Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Мирний, III, 1954, 288); * Образно. А «ненажера» [молотарка] тим часом не тільки не давилася, а ще більше.. дерла свого рота (Мирний, IV, 1955, 248); // Задихатися, душитися (від приступу кашлю, сліз і т. ін.). Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Янов., І, 1958, 451); Дівчина, давлячись плачем, знаходить своїми шорсткими.. долонями парубочі пальці і довірливо нахиляється до них (Стельмах, Хліб.., 1959, 128). 2. перен. Їсти що-небудь малопоживне, одноманітне. І на сей раз кріпаки, укриваючись латами та давлячись гірким хлібом з остюками, ждали [волі]… (Мирний, IV, 1955, 214); — А що б же .. ходив би [Матюха] обшарпаний, ячниками б давився та по-свинячому жив, як вони?! (Головко, II, 1957, 48); — Книжки купують [бідняки], а самі картоплею давляться (Багмут, Опов., 1959, 6). 3. розм. Позбавляти себе життя удушенням. [Петро:] Такі мене гіркі думки взяли, така несамовита туга облягла мою душу — хоч давися! хоч топися! (Мирний, V, 1955, 182); // тільки наказ. сп., вульг. Уживається як лайливе побажання. — Не дивись, а то з’іси. Ось на, давись! (Дає [божевільна] дулі і співає) (Шевч., II, 1953, 99); — Пан дав по два сороківці за день орання. — Нехай давиться ними! Не діжде! Не підемо! (Фр., VIII, 1952, 10); — Дались тобі ті п’ять карбованців, подавилася б ти ними ще ниньки. — Не подавлюся, давися ти, як залишив їх у себе (Стельмах, І, 1962, 11). 4. тільки недок. Пас. до дави́ти 4-6. З пальця меду не добудешся,.. не давиться (Номис, 1864, № 5254). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 204.

  1. давити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem давлячи. на когощо у що налягати свою вагою натискати. гнобити. перех. i неперех. з силою натискати стискати тиснути. ...Большой украинско-русский словарь
  2. давити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem давлячи. на когощо у що налягати свою вагою натискати. гнобити. перех. i неперех. з силою натискати стискати тиснути. ...Большой украинско-русский словарь
  3. давитися—давлюся давишся мн.i давляться недок.i чим без додаткаi. Забивати соб горло великим шматком ж. Задихатися душитися вд нападу кашлю слз т. н. перен. сти щонебудь малопо...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. давитися—давитися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. давитися—I. ЗАДИХАТИСЯstrong без додатка вд чого без чого вдчувати нестачу повтря вд приступу кашлю диму т. н. ДУШИТИСЯstrong ЗАДУШУВАТИСЯstrong ДАВИТИСЯstrong перев. чим. Док....Словник синонімів української мови
  6. давитися—давлюся давишся мн. давляться недок. чим без додаткаem. Забивати соб горло великим шматком ж. Задихатися душитися вд нападу кашлю слз т. н. перен. сти щонебудь малоп...Толковый словарь украинского языка
  7. давитися—давиться...Украинско-русский политехнический словарь
  8. давитися—to be pressed задихатисяem to chokeдавитися вд кашлю to choke with coughing...Українсько-англійський словник
  9. давитися—em Давитися вд кашлю...Українсько-китайський словник
  10. давитися—[dawytysia]cisn si gnie si...Українсько-польський словник
  11. давити(ся)—влю виш dusi si dawi si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  12. давитися—давиться...Українсько-російський словник
  13. давитися—давитися слзьми сльозами плачем т. н. Грко невтшно плакати марно намагаючись стримуватися тамувати плач. Параска Тихонвна давлячись слзьми кусала подушку Ю. Яновський К...Фразеологічний словник української мови