Словник української мови в 11 томах

ГРОБОКОПА́Ч

ГРОБОКОПА́Ч, а́, ч. Той, хто копає могили для померлих. Власною гарбою і дорогого братика на кладовище одвіз [Кіндрат]. Щедрого могорича гробокопачам не пожалкував (Ковінька, Кутя.., 1960, 25). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 173.

  1. гробокопач—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. гробокопач—а ч.i Той хто копа могили для померлих....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. гробокопач—гробокопач а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. гробокопач—гробокопач а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  5. гробокопач—гробокопач менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  6. гробокопач—ГРОБОКОПАЧstrong той хто копа могили ГРОБАРstrong МОГИЛЬНИКstrong КОПАЧstrong ГРОБОКОПstrong. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував Кндрат Пийте люди добр та копайте...Словник синонімів української мови
  7. гробокопач—а ч. Той хто копа могили для померлих....Толковый словарь украинского языка
  8. гробокопач—Gravedigger...Українсько-англійський словник