Словник української мови в 11 томах

ГРИМУВА́ЛЬНИЙ

ГРИМУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до гримування. — Роздягся я, сів до гримувального столу, глянув на себе в люстро (Ю. Янов., І, 1958, 238); На Никифора Федоровича нічого не діяло, спав у гримувальній кімнаті як убитий (Минко, Моя Минківка, 1962, 105); // у знач. ім. гримува́льна, ної, ж. Спеціальна кімната, в якій гримуються артисти. В гримувальну зайшов режисер, ввічливо потиснув руку, привітав з дебютом (Собко, Нам спокій.., 1959, 37); // Признач. для гримування. Зв’язковий… натягав картуза, ліпить собі гітлерівські вуса, робить декілька ліній гримувальним олівцем, вставляє в око монокля (Ю. Янов., І, 1954, 209). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 168.

  1. гримувальний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. гримувальний—а е.Стос. до гримування. Признач. для гримування....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. гримувальний—гримувальний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. гримувальний—УБИРАЛЬНЯstrong ВБИРАЛЬНЯstrong артистична ГРИМУВАЛЬНА...Словник синонімів української мови
  5. гримувальний—а е. Стос. до гримування. Признач. для гримування....Толковый словарь украинского языка
  6. гримувальний—гримрный...Українсько-російський словник