Словник української мови в 11 томах

ГРАНУВА́ЛЬНИК

ГРАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець з гранування. Дружинник повертає квиток спантеличеній Марії. — Приємно познайомитись: теж аматор драмгуртка.. Гранувальник кришталю, між іншим (Вол., Місячне срібло, 1961, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 158.

  1. гранувальник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. гранувальник—а ч.i Фахвець з гранування....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. гранувальник—гранувальник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. гранувальник—гранувальник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  5. гранувальник—гранувальник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  6. гранувальник—ГРАНУВАЛЬНИК а ч.Фахвець з гранування.Дружинник поверта квиток спантеличенй Мар. Примно познайомитись теж аматор драмгуртка . Гранувальник кришталю мж ншим . ВолошинОбро...Словник української мови у 20 томах
  7. гранувальник—а ч. Фахвець з гранування....Толковый словарь украинского языка
  8. гранувальник—Lapidary алмазвem diamond cutter...Українсько-англійський словник