Словник української мови в 11 томах

ГОСУДА́РИНЯ

ГОСУДА́РИНЯ, і, ж. 1. Глава монархічної держави або дружина царя; цариця. 2. заст. Пані, володарка. [Печариця (услід Галі):] Не смію ослушатися [ослухатися] наказу государині серця мого і покірно схиляю голову (Мирний, V, 1955, 153); // Формула ввічливого звертання. [Бичок:] До всього я, государине моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (Кроп., І, 1958, 465). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 147.

  1. государиня—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. государиня—ж.i Глава монархчно держави або дружина царя цариця. заст. Пан володарка. Формула ввчливого звертання....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. государиня—государиня менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. государиня—ГОСУДАРИНЯ ж. Глава монархчно держави або дружина царя цариця.Якось уже пд Кивом мсцевий козацький сотник засперечавшися з царським мнстром замсть придворних певчих збра...Словник української мови у 20 томах
  5. государиня—ж. Глава монархчно держави або дружина царя цариця. заст. Пан володарка. Формула ввчливого звертання....Толковый словарь украинского языка
  6. государиня—государыня...Українсько-російський словник