Словник української мови в 11 томах

ГОМІ́НКА

ГОМІ́НКА, и, ж., діал. Гомін (у 1 знач.). Сміються приятелі, міркують, і тиха їх гомінка лагідно оддається в лунких стінах порожнього класу (Вас., І, 1959, 360). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 121.

  1. гомінка—и ж.i рдкоi.Розмова бесда....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. гомінка—див.em мова...Словник синонімів Вусика
  3. гомінка—див.em мова...Словник синонімів Вусика
  4. гомінка—ГОМНКА и ж. дал.Гомн у знач.Смються приятел мркують тиха х гомнка лагдно оддаться в лунких стнах порожнього класу С. Васильченко....Словник української мови у 20 томах
  5. гомінка—и ж. рдкоem. Розмова бесда....Толковый словарь украинского языка