В’Ю́ЧИТИСЯ

В’Ю́ЧИТИСЯ, иться, недок., рідко. Збиратися, навантажуючи тварин в’юками. Сагайда подав команду в’ючитись (Гончар, І, 1954, 122). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 795.

В’Ю́ЧЕНИЙ
В’Ю́ЧИТИ