ВІНЕ́ЦЬ

ВІНЕ́ЦЬ, нця, ч. 1. рідко. Те саме, що віно́к 1. Достига під серп пшениця, Дожида дівчина Гриця Й барвінкового вінця (Фр., XII, 1953, 464); * Образно. Вони мовчки підходять до критого очеретом куреня, над яким лісова груша тримає чорний вінець гілок (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 230); // у знач. присл. вінце́м. Сонячне проміння ..золотило ясноволосі коси, вінцем покладені над висками [скронями] (Фр., III, 1950, 88). ◊ Лавро́вий віне́ць — те саме, що Лавро́вий віно́к (див. віно́к). Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Л. Укр., І, 1951, 348); Терно́вий віне́ць — те саме, що Терно́вий віно́к (див. віно́к). На страті, сестро мила, У терновому вінці Ти від ката опочила (Граб., І, 1959, 102). 2. перен. Останній, найвищий ступінь чого-небудь. Вінцем наших перемог в освоєнні космосу є тріумфальний політ радянської людини на космічному кораблі навколо Землі (Наука.., 5, 1961, 6); Наша Батьківщина-мати Є миру і добра вінець! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 52); // Про успішне завершення чого-небудь. — Нашому слову кінець, а ви зробіте нашому ділу вінець. Віддайте нашому князю куницю, вашу красную дівицю! (Кв.-Осн., II, 1956, 57). 3. заст. Прикраса з золота, коштовного каміння, яку носили на голові. Вона була убрана в сріблясте легеньке убрання, а на голові блищав вінець з дорогих камінців (Н.-Лев., III, 1956, 295); [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця, щоб найгіднішого надгородити [нагородити] своїм вінцем (Л. Укр., II, 1951, 190); * Образно. — Добрі діти батькам вінець, а злії — кінець, — зітхнула бабуся (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 36). 4. Коштовний головний убір — знак високої влади (царської, королівської і т. ін.); корона. Збентежила ся річ Латина: Здавалось, близька зла година, На лисині трусивсь вінець (Котл., І, 1952, 275); [Ярослав:] А він чужих покликав королів І був ладен всю Русь пошматувати, Аби собі вінець князівський взяти (Коч., III, 1956, 72). 5. Корона, яку тримають над головами молодих під час обряду вінчання. Перед її очима встала найважніша хвилина в житті жінки, хвилина, коли вона стає під шлюбний вінець (Кобр., Вибр., 1954, 4); Кожній хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали,.. щоб в церкві на очах у всіх під золотим вінцем постояти (Григ., Вибр., 1959, 106). ◊ До вінця́ (під віне́ць) везти́ — везти до вінчання. [Зінька:] До вінця і від вінця везли мене одеревенілу!.. (Кроп., II, 1958, 37); Іти́ (піти́) до вінця́; Става́ти (ста́ти) під віне́ць — вінчатися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця.. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Янов., І, 1958, 416); — Після великодня.. і до вінця підемо (Стельмах, І, 1962, 144). 6. Сяйво навколо сонця, місяця, окремих зірок. А сонце вже зникло, і там, де воно тільки що сяяло, ледве помітно мерехтів прозорий блакитнувато-зелений вінець (Тулуб, Людолови, II, 1957, 467); * У порівн. Пурпуром бралося небо й сяяв вінцем окрайок темної тучі над лісом (Коз., Вибр., 1947, 60). 7. буд. Горизонтальний ряд зрубу. При.. низькому стані грунтових вод житлові будівлі не піднімаються над землею, і тому перший вінець зрубу звичайно наполовину заглиблений у землю (Дерев. зодч. Укр., 1949, 19); // Горизонтальний ряд у будівлі, споруді, зроблений із будь-якого будівельного матеріалу. Стволи двох димарів.. з кожним вінцем укладеної цегли все вище підносилися над будовами (Вол., Озеро.., 1959, 3). 8. техн. Деталь, яка напресовується на яку-небудь іншу деталь. Для відповідальних і швидкохідних передач вінець роблять з фосфористої бронзи, а центральну частину — з чавуну (Практ. з машинозн., 1957, 201). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 676.

вінець—ст.слов. Один замкнений ряд розташованих по горизонтал колод у зруб як зднан в кутах врубками та у план складають або кутник. Кльксть внцв зумовлю висоту зрубу. Прийнят...Архітектура і монументальне мистецтво
вінець—когочого комучомуem мен. чол. роду. перен. останнiй найвищий ступiнь чогось. прикраса з золота коштовного камiння яку носили на головi. знак високо влади. корона яку трим...Большой украинско-русский словарь
вінець—нця ч.i рдкоi. Те саме що внок . у знач. присл.i внцем. перен. Останнй найвищий ступнь чогонебудь. Про успшне завершення чогонебудь. заст. Прикраса з золота коштовного к...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вінець—венец curb Geviert елемент крплення вертикальних та похилих вище о виробок. Розрзняють В. рядов просто внц та опорн основн що утримують вд змщення ланки крплення що ро...Гірничий енциклопедичний словник
вінець—внець нця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
віне́ць—внець корона яку тримають над головами молодих пд час обряду внчання а також сам цей обряд звичайно вдбуваться у недлю див. ще царський внець. Одчини вортця до кнця де т...Жайворонок. Знаки української етнокультури
вінець—ВНЕЦЬ ВНЦЯ ВНЦЕ нця. .strong Коштовний головний убр прикраса з золота корона зрдка внок а також переносно. В митрополита дрижали руки коли пдняв вн золотий внець щоб п...Літературне слововживання
вінець—внець менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
вінець—внець ор.em нцеuм м.em нцу...Орфоепічний словник української мови
вінець—внец нца ор. нцем м. нцу....Орфоэпический словарь украинского языка
вінець—Внець нця нцев у нц нц нцв нцям...Правописний словник Голоскевича
вінець—див.em вершина внок...Словник синонімів Вусика
вінець—внок дла вершок верх кнець завершення царський корона дядема сонця сяйво нмб авреоля сов. ореол зрубу БУД. кльце коло П. внчання шлюб внчик....Словник синонімів Караванського
вінець—I. КОРОНАstrong коштовний головний убр знак високо влади королвсько царсько тощо ВНЕЦЬstrong КОРУНАstrong дал. ДАДЕМАstrong внець або повязка з коштовними самоцвтами у в...Словник синонімів української мови
вінець—ВНЕЦЬ нця ч. рдко. Те саме що внокstrong .Достига пд серп пшениця Дожида двчина Гриця Й барвнкового внця . ФранкоТакому ж от як ти хба лишиться звяле листя та внц надгроб...Словник української мови у 20 томах
вінець—внець шлюбний розм. внок Корона або внок який кладуть на голови або тримають над головами заручених здйснюючи внчання корона...Словник церковно-обрядової термінології
вінець—нця ч. рдкоem. Те саме що внок . у знач. присл. внцем. перен. Останнй найвищий ступнь чогонебудь. Про успшне завершення чогонебудь. заст. Прикраса з золота коштовног...Толковый словарь украинского языка
вінець—техн. венец...Украинско-русский политехнический словарь
вінець—Crown метеор.em corona...Українсько-англійський словник
вінець—вянок карона...Українсько-білоруський словник II
вінець—Вянок...Українсько-білоруський словник II
вінець—вяноккарона...Українсько-білоруський словник
вінець—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
вінець—Krans...Українсько-датський словник
вінець—Терновий внець Лавровий внець em Кнець длу внець em ти до внця Збавити внця...Українсько-китайський словник
вінець—Krans...Українсько-норвезький словник
вінець—нця m wieniec korona терновий korona cierniowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
вінець—венец...Українсько-російський словник
вінець—Krans...Українсько-шведський словник
вінець—вести до внця кого. Одружуватися з кимнебудь. Склькито перегорло у його серц огню од того несказанного жалю що нший перед його очима взяв да й веде до внця П. Кулш. ти ...Фразеологічний словник української мови