Словник української мови в 11 томах

ВУГЛЯ́К

ВУГЛЯ́К, а, ч., діал. Вуглина. Я зліз із черешні й пішов до куреня. Недалеко від нього на лісовій пропаленій латці чорніли вугляки й недогарки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 93). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 781.

  1. вугляк—вуглякм. карбонат кальцийкарбит...Беларуска-расейскі слоўнік
  2. вугляк—а ч.i дал.i Вуглина....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вугляк—вугляк менник чоловчого роду стота вуглина дал....Орфографічний словник української мови
  4. вугляк—ВУГЛЯК а ч. дал.Я злз з черешн й пшов до куреня. Недалеко вд нього на лсовй пропаленй латц чорнли вугляки й недогарки М. Стельмах У порвн. Голову в жнки повязано блою хус...Словник української мови у 20 томах
  5. вугляк—а ч. дал. Вуглина....Толковый словарь украинского языка