Словник української мови в 11 томах

ВОРО́ЖЕНЬКА

ВОРО́ЖЕНЬКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до воро́жка. Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Бор., Тв., 1957, 92), Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 739.

  1. вороженька—ВОРОЖЕНЬКА и ж. рдко.Зменш.пестл. до ворожка.А вороженька заxорувала Мен правди не сказала щедрвкаЗвела з неба вороженька Дв ясн зрки Ворожила примовляла Кругом коло двки...Словник української мови у 20 томах