Словник української мови в 11 томах

ВОЛЯ́КА

ВОЛЯ́КА, и, ч. Збільш. до віл. Добрий воляка язиком, мов серпом, траву під зуби захоплює (Барв., Опов.., 1902, 245). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 736.

  1. воляка—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. воляка—и ч.i Збльш. до вл....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. воляка—воляка менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. воляка—ВОЛЯКА и ч.Збльш. до влДобрий воляка язиком мов серпом траву пд зуби захоплю Ганна Барвнок У порвн. Переступив [Ковтун] з ноги на ногу невдоволено сказав . Людина як во...Словник української мови у 20 томах
  5. воляка—и ч. Збльш. до вл....Толковый словарь украинского языка