Словник української мови в 11 томах

ВИ́ГРІТИЙ

ВИ́ГРІТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гріти 1, 2. Дні зарясніли веселим кольором, вигріта земля буйно хвилювала травами (Горд., II, 1959, 12); Славко лежав на вигрітій сонцем траві (Кучер, Чорноморці, 1956, 108). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 380.

  1. вигрітий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. вигрітий—а е.Дприкм. пас. мин. ч. до вигрти ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вигрітий—вигртий дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. вигрітий—ВИГРТИЙ а е.Дпр. пас. до вигртиstrong .Славко лежав на вигртй сонцем трав В. КучерУ вигртому за день лс озонно пахло глицею В. Дрозд Образно. З роду в рд передавався Ган...Словник української мови у 20 томах
  5. вигрітий—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до вигрти ....Толковый словарь украинского языка
  6. вигрітий—[wyhntyj]...Українсько-польський словник