Словник української мови в 11 томах

ВЕРЕДУ́ХА

ВЕРЕДУ́ХА, и, ж. Та, що вередує. Замислив я схитрувати вередуху (Вовчок, VI, 1956, 312). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 328.

  1. вередуха—мен. жн. роду жив.та що вередупривереда...Большой украинско-русский словарь
  2. вередуха—и ж.i Та що вереду....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вередуха—вередуха менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. вередуха—вередуха сущ. колво синонимов вередница вредуха Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы вередница вредуха...Словарь синонимов II
  5. вередуха—ВЕРЕДУХАstrong та що вереду капризу ВЕРЕДЙКАstrong ВЕРЕДНИЦЯstrong ВАРИВОДАstrong ВЕРЕДАstrong розм. ПРИВЕРЕДАstrong розм. КАПРИЗУЛЯstrong розм. КАПРИЗУХАstrong розм. КОВ...Словник синонімів української мови
  6. вередуха—ВЕРЕДУХА и ж. розм.Жн. до вередун.Замислив я схитрувати вередуху Марко Вовчок Бо ти вередуха сказала лялька Галя. Не було ще у тебе тако гарно господин Валерй Шевчук Об...Словник української мови у 20 томах
  7. вередуха—и ж. Та що вереду....Толковый словарь украинского языка
  8. вередуха—Capricious fastidious squeamish person child...Українсько-англійський словник