Словник української мови в 11 томах

ВАЛЮ́ШНИК

ВАЛЮ́ШНИК, а, ч., заст. Валяльник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 286.

  1. валюшник—мен. чол. роду чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. валюшник—а ч.i заст.i Валяльник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. валюшник—валюшник менник чоловчого роду майстерня валюшник менник чоловчого роду стота сукновал рдко...Орфографічний словник української мови
  4. валюшник—ВАЛЮШНИК а ч. заст.У мст працювало багато фарбувальникв шерст валюшникв закрйникв кравцв з журн....Словник української мови у 20 томах
  5. валюшник—а ч. заст. Валяльник....Толковый словарь украинского языка
  6. валюшник—техн. сукновальня...Украинско-русский политехнический словарь