Словник української мови в 11 томах

ВАЛЮ́ША

ВАЛЮ́ША, і, ж., заст. Валяльня. — У його й млини були; один саджений на каміннях, а другий — байдачний, задля валюшей (Стор., І, 1957, 237). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 286.

  1. валюша—имя собств. сущ. жен. рода...Большой русско-украинский словарь
  2. валюша—власна назва мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  3. валюша—мен. жн. родувд словаem валюшмен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  4. валюша—ж.i заст.i Валяльня....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  5. валюша—Начальная форма Валюша единственное число женский род именительный падеж одушевленное...Морфологический разбор существительных
  6. валюша—валюша менник жночого роду стота валяльня рдко...Орфографічний словник української мови
  7. валюша—Валюша Валентин Валентина Валериан Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский...Словарь личных имен
  8. валюша—див.em шаповальня...Словник синонімів Вусика
  9. валюша—ВАЛЮША ж. заст. У його [нього] й млини були один саджений на камннях а другий байдачний задля валюшей [валюш] О. Стороженко....Словник української мови у 20 томах
  10. валюша—ж. заст. Валяльня....Толковый словарь украинского языка
  11. валюша—техн. сукновальня...Украинско-русский политехнический словарь
  12. валюша—Лаваш Ваша Вал Валюша Лава Юла...Электронный словарь анаграмм русского языка