Словник української мови в 11 томах

ВАГА́РКА

ВАГА́РКА, и, ж. Жін. до вага́р. Жила собі, працювала вагаркою (Вишня, II, 1956, 35); Серед зміни прибігла вагарка (Ткач, Крута хвиля, 1956, 191). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 274.

  1. вагарка—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. вагарка—и.Жн. до вагар....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вагарка—вагарка менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. вагарка—ВАГАРКА и ж.Жн. до вагар.Жила соб працювала вагаркою Остап ВишняСеред змни прибгла вагарка Д. Ткач....Словник української мови у 20 томах
  5. вагарка—и. Жн. до вагар....Толковый словарь украинского языка
  6. вагарка—весовщица...Украинско-русский политехнический словарь
  7. вагарка—весовщица...Українсько-російський словник