БІ́ЖЕНЦІ

БІ́ЖЕНЦІ, ів, мн. (одн. бі́женець, нця, ч.; бі́женка, и, ж.). Люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (Довж., Зач. Десна, 1957, 332); Поступово веселішають обличчя поранених, згасає жах в очах одеських біженок та їхніх дітей (Гончар, Таврія.., 1957, 415). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 179.

біженці—в мн.i одн.i бженець нця ч.i бженка и ж.i . Люди що залишають мсце свого проживання пд час вйни або стихйного лиха. Люди як внаслдок обрунтованих побоювань стати жертвою...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
біженці—БЖЕНЦ в мн. одн. бженецьstrong нця ч. бженкаstrong и ж.Люди що залишають мсця свого проживання пд час вйни або стихйного лиха.Бженц котили на двоколках убогий свй скарб О...Словник української мови у 20 томах
біженці—в мн. одн. бженець нця ч. бженка и ж. Люди що залишають мсце свого проживання пд час вйни або стихйного лиха. Люди як внаслдок обрунтованих побоювань стати жертвою пере...Толковый словарь украинского языка