Словник української мови в 11 томах

БУНЧУ́ЖНИЙ

БУНЧУ́ЖНИЙ, ного, ч., іст. Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів на Україні в XVI-XVIII ст., — охоронник бунчука і командир частини козацького війська. Попереду бунчужний ніс бунчук, а слідом з шапками під пахвою ішли полковники (Панч, Гомон. Україна, 1954, 256); Всі повернулися, дивляться. Виходить з гетьманським бунчуком бунчужний (Корн., І, 1955, 214). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 257.

  1. бунчужний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. бунчужний—ного ч.i ст.i Виборна особа що мала один з найвищих вйськових чинв в Укран в ст. охоронник бунчука командир частини козацького вйська....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бунчу́жний—бунчужний в Укран XVII XVIII ст. виборна особа що мала один з найвищих вйськових чинв охоронник також носй бунчука командир частини козацького вйська помчник гетьмана...Жайворонок. Знаки української етнокультури
  4. бунчужний—бунчужний менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. бунчужний—Бунчужний ного чужн них...Правописний словник Голоскевича
  6. бунчужний—БУНЧУЖНИЙ рдко БУНЧУЧНИЙstrong ного ч. ст.Виборна особа яка мала один з найвищих вйськових чинв в Укран у XVIXVIII ст. охоронець бунчука командир частини козацького вйс...Словник української мови у 20 томах
  7. бунчужний—ного ч. ст. Виборна особа що мала один з найвищих вйськових чинв в Укран в ст. охоронник бунчука командир частини козацького вйська....Толковый словарь украинского языка
  8. бунчужний—сущ. ист. бунчужный...Українсько-російський словник