Словник української мови в 11 томах

БУНТУВА́ТИ

БУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті. Не село бунтувало, а тільки привідці (Коцюб., II, 1955, 98); Стоять заводи та шахти німі (бунтує робітництво) (Головко, II, 1957, 229); // розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування. [Одарка:] Та що скоїлося, скажи ти мені? Чого ти так бунтуєш та вбиваєшся? (Мирний, V, 1955, 250); * Образно. Коні сердито іржуть. Вони десь бунтують у стайні, б’ють землю ногами роздувають од гніву ніздрі (Коцюб., II, 1955, 61). 2. перех. Підбурювати до бунту. Осавила не селі (Н.-Лев., II, 1956, 186); // Підбурювати проти кого-небудь. [Рябина:] Ти смієш іще мою дитину проти мене бунтувати? (Фр., IX, 1952, 77). 3. перех., що, перен. Хвилювати, бентежити. А тільки барва їх [розмов], мелодія раптова тепер, як і тоді, мені бунтус кров (Л. Укр., І, 1951, 186); Зелений плав, сон, дзвін… Бунтує душу… Скільки сонця, праці, втіхи! (Горд., І, 1959, 473). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 256.

  1. бунтувати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem бунтувавши бунтуючибунтоватьДеепричастная формаem бунтуя...Большой украинско-русский словарь
  2. бунтувати—ую уш недок.i неперех. Здймати бунт повстання брати участь у бунт. розм. Виявляти велике незадоволення або неспокй роздратування. перех. Пдбурювати до бунту. Пдбурювати ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бунтувати—бунтувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. бунтувати—Бунтувати тую туш...Правописний словник Голоскевича
  5. бунтувати—див.em перечити...Словник синонімів Вусика
  6. бунтувати—кого ПДБУРЮВАТИ баламутити душу бентежити хвилювати....Словник синонімів Караванського
  7. бунтувати—БУНТУВАТИstrong пднмати бунт брати участь у бунт БУНТУВАТИСЯstrong ЗБУРЮВАТИСЯstrong ВОРОХОБИТИstrong розм. рдше ВОРОХОБИТИСЯstrong розм. рдко. Док. збунтуватиstrong збу...Словник синонімів української мови
  8. бунтувати—БУНТУВАТИ ую уш недок. Чинити бунт повстання брати участь у бунт.Не село бунтувало а тльки привдц М. КоцюбинськийСтоять заводи та шахти нм бунту робтництво А. Головко роз...Словник української мови у 20 томах
  9. бунтувати—Ворохобити заворохоблювати зворохоблювати зворохобити наворохоблювати наворохобити понаворохоблювати поворохобити зворушувати зворушити позворушувати колотнечити заколотн...Словник чужослів Павло Штепа
  10. бунтувати—ую уш недок. неперех. Здймати бунт повстання брати участь у бунт. розм. Виявляти велике незадоволення або неспокй роздратування. перех. Пдбурювати до бунту. Пдбурюват...Толковый словарь украинского языка
  11. бунтувати—To revolt to rise in revolt to rebel to rise in mutiny in rebellion...Українсько-англійський словник
  12. бунтувати—бунт...Українсько-білоруський словник II
  13. бунтувати—Бунт...Українсько-білоруський словник II
  14. бунтувати—бунт...Українсько-білоруський словник
  15. бунтувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  16. бунтувати—Revoltere...Українсько-датський словник
  17. бунтувати—em...Українсько-китайський словник
  18. бунтувати—Revoltere gjre opprr...Українсько-норвезький словник
  19. бунтувати—[buntuwaty]...Українсько-польський словник
  20. бунтувати—бунтовать...Українсько-російський словник
  21. бунтувати—Revoltera...Українсько-шведський словник
  22. бунтувати—хвилювати бентежити розпалювати бунтувати т. н. кров яку у кого без додадка. Викликати неспокй тривогу розбурхувати почуття думки. Попереду було незнайоме життя невдом ...Фразеологічний словник української мови