БУГРУВА́ТИЙ

БУГРУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Покритий буграми. Підрозділ мав перед собою невелику річку, а за нею бугрувате поле (Ле, Мої листи, 1945, 138); // Нерівний, з опуклостями. Обличчя його з високим бугруватим лобом виснажене й жовте (Коз., Зол. грамота, 1939, 18). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 246.

бугруватий—адктив...Большой украинско-русский словарь
бугруватий—а е рдкоi.Покритий буграми. Нервний з опуклостями....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бугруватий—бугруватий прикметник рдко...Орфографічний словник української мови
бугруватий—ГОРБКУВАТИЙstrong вкритий горбами горбками ГОРБАСТИЙstrong ГОРБИСТИЙstrong ГОРБУВАТИЙstrong ГОРБАТИЙstrong ПАГОРИСТИЙstrong ПАГОРБКУВАТИЙstrong ШПИЛЯСТИЙstrong КУЧУГУРИСТ...Словник синонімів української мови
бугруватий—БУГРУВАТИЙ а е рдко.Покритий буграми.Пдроздл мав перед собою невелику рчку а за нею бугрувате поле ван Ле Нервний з опуклостями.Обличчя його з високим бугруватим лобом ви...Словник української мови у 20 томах
бугруватий—а е рдкоem. Покритий буграми. Нервний з опуклостями....Толковый словарь украинского языка