Словник української мови в 11 томах

БО́ЇЩЕ

БО́ЇЩЕ, а, с. 1. Збільш. до бій 1, 2. Удові здавалося, що, як одбиватись од якого лиха руками, то хоч і не одіб’єшся вже, так боїщем натішишся славно (Вовчок, І, 1955, 184); — Я бачу січу страшенну, боїще люте (Мирний, IV, 1955, 333). 2. Місце, де відбувався бій. Пішли ся брати [битися] на олов’яне боїще (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 212.

  1. боїще—укр. Господарська споруда селян на Бойквщин у вигляд току для обмолоту зерна. В Укран у т. зв. довгих хатах бойкв Б. розташовувалося мж стайнею коморою....Архітектура і монументальне мистецтво
  2. боїще—а с.i Збльш. до бй . Мсце де вдбувався бй....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. боїще—боще менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. боїще—Боще ща щу щем на щ ща щ...Правописний словник Голоскевича
  5. боїще—БОЩЕ а с. Збльш. до бйstrong . Я бачу счу страшенну боще люте Панас МирнийУдов здавалося що як одбиватись од якого лиха руками то хоч не одбшся вже так бощем натшишся с...Словник української мови у 20 томах
  6. боїще—а с. Збльш. до бй . Мсце де вдбувався бй....Толковый словарь украинского языка