Словник української мови в 11 томах

БЕНКЕ́Т, БАНКЕ́Т

БЕНКЕ́Т, БАНКЕ́Т, у, ч. Урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету (Мирний, III, 1954, 191); Далі наш весільний бенкет продовжувався без промов і спогадів, більше — з піснями й танцями (Ю. Янов., II, 1954, 82); Там [у Кремлі] було влаштовано на честь українських артистів банкет (Сміл., Сад, 1952, 8); // Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням. Почалися пири та банкети, музики та танці: гуде будинок (Вовчок, І, 1955, 145); Поїхали [пани] в село весною, В селі банкети загули (Шевч., II, 1953, 221); * Образно. Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє (Олесь, Вибр., 1958, 42). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 157.

  1. бенкет, банкетБЕНКЕТ БАНКЕТ Бенкет у. Урочистий обд снданок чи вечеря на честь когонебудь або на вдзначення якось под. Бенкет розвернувся на вс боки. На здоровенних столах напиткв та ...Літературне слововживання
  2. бенкет, банкетурочисте прийняття з якось нагоди бал пир забава....Словник синонімів Полюги