Словник української мови в 11 томах

БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИК

БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто не має землі для господарювання. — А вони теж із нашого брата, безземельники? (Стельмах, Хліб.., 1959, 148). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 129.

  1. безземельник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. безземельник—а ч.i Той хто не ма земл для господарювання....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. безземельник—безземельник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. безземельник—безземельник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. безземельник—имеющий лишь избнку халупник....Російсько-український словник (Українська академія наук)
  6. безземельник—див.em бдний...Словник синонімів Вусика
  7. безземельник—БЕЗЗЕМЕЛЬНИК а ч.Той хто не ма земл для господарювання.Шкода про се й казати Щоб з злиденником Та безземельником Марусеньку звнчати П. Кулш А вони теж з нашого брата безз...Словник української мови у 20 томах
  8. безземельник—а ч. Той хто не ма земл для господарювання....Толковый словарь украинского языка