Словник української мови в 11 томах

БЕЗДИ́МНИЙ

БЕЗДИ́МНИЙ, а, е. Який під час горіння або спалаху і т. ін. не дає диму. — Я ось нанялася на поденщину до Круппа, щоб пильнувати фабрикації нових карабінів, гармат та бездимного пороху (Фр., III, 1950, 114); Румуни.. варили щось на бездимних вогнищах (Гончар, III, 1959, 73); // У якому немає диму. Я дивилась на ті бездимні села італьянські (Л. Укр., І, 1951, 234). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 125.

  1. бездимний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. бездимний—а е.Який пд час горння або спалаху т. н. не да диму. Бездимний порохi....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бездимний—бездимний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. бездимний—Бездимний на не...Правописний словник Голоскевича
  5. бездимний—БЕЗДИМНИЙ а е.Який пд час горння або спалаху т. н. не да диму. Я ось нанялася [найнялася] на поденщину до Круппа щоб пильнувати фабрикац нових карабнв гармат та бездимно...Словник української мови у 20 томах
  6. бездимний—а е. Який пд час горння або спалаху т. н. не да диму. Бездимний порохem....Толковый словарь украинского языка
  7. бездимний—техн. бездымный...Украинско-русский политехнический словарь
  8. бездимний—Smokelessбездимний порох smokeless powder cordite...Українсько-англійський словник
  9. бездимний—[bezdymnyj]...Українсько-польський словник