Словник української мови в 11 томах

БЕЗВІ́ЧНИЙ

БЕЗВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який не перестає існувати; вічний, довічний. А тим часом Твої [місяця] сестри — зорі. Безвічнії, попід небом Попливуть, засяють (Шевч., II, 1953, 372); У віршах періоду заслання Шевченко оспівує Україну, але не безвічну, не абстрактну, а "безталанну", "убогу", яка віками стогнала під ярмом визискувачів (Іст. укр. літ., І, 1954, 249). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 122.

  1. безвічний—адктив. безвечный...Большой украинско-русский словарь
  2. безвічний—а е рдкоi.Який не переста снувати вчний довчний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. безвічний—безвчний прикметник рдко...Орфографічний словник української мови
  4. безвічний—див.em вчний...Словник синонімів Вусика
  5. безвічний—ВЧНИЙstrong який не ма початку й кнця ПЕРЕДВЧНИЙstrong ВКОВЧНИЙstrong БЕЗВЧНИЙstrong рдше. Дивлюся як перебга прекрасний вогник символ вчного переходу енерг розкладу мат...Словник синонімів української мови
  6. безвічний—БЕЗВЧНИЙ а е рдко.Який не переста снувати вчний довчний.А тим часом Тво [мсяця] сестри зор. Безвчн попд небом Попливуть засяють Т. ШевченкоУ вршах пероду заслання Шевчен...Словник української мови у 20 томах
  7. безвічний—а е рдкоem. Який не переста снувати вчний довчний....Толковый словарь украинского языка
  8. безвічний—[bezwicznyj]...Українсько-польський словник