Словник української мови в 11 томах

БЕЗБО́ЖНИЦЯ

БЕЗБО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до безбо́жник. А тая безбожниця йому, під вікном нашим стоячи, вигукнула: — Бурлакуй увесь вік, Якове, та люби тільки мої очі ясні! (Вовчок, І, 1955, 220); — З черниць хай зробить [Ольга] безбожниць (Мик., II, 1957, 378). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 120.

  1. безбожниця—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. безбожниця—.Жн. до безбожник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. безбожниця—безбожниця менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. безбожниця—БЕЗБОЖНИЦЯ ж.Жн. до безбожник.А тая безбожниця йому пд вкном нашим стоячи вигукнула Бурлакуй увесь вк Якове та люби тльки мо оч ясн! Марко Вовчок З черниць хай зробить ...Словник української мови у 20 томах
  5. безбожниця—. Жн. до безбожник....Толковый словарь украинского языка