Словник української мови в 11 томах

БАРАНИ́ЦЯ

БАРАНИ́ЦЯ, і, ж. Вичинена овеча шкура. Доктор казав ще Іванові взяти шубу і бараницю (Мак., Вибр., 1954, 341); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Кобр., Вибр., 1954, 109); За годину дід Омелько спав на лаві на м’яких бараницях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 191). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 104.

  1. бараниця—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. бараниця—ж.i Вичинена овеча шкура....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бараниця—бараниця менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. бараниця—великий кожух який брали зимою...Словник лемківскої говірки
  5. бараниця—БАРАНИЦЯ ж.Вичинена овеча шкура.Мати сидла на санях обтулювала бараницями ноги Н. КобринськаДоктор казав ще ванов взяти шубу бараницю О. МаковейЗа годину дд Омелько сп...Словник української мови у 20 томах
  6. бараниця—ж. Вичинена овеча шкура....Толковый словарь украинского языка
  7. бараниця—[baranycja]...Українсько-польський словник