Словник української мови в 11 томах

АЛБА́НЦІ

АЛБА́НЦІ, ів, мн. (одн. алба́нець, нця, ч.; алба́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Албанії. З Константинополя сіло багато пасажирів, французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці (Коцюб., III, 1956, 348). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 32.

  1. албанці—в мн.i одн.i албанець нця ч.i албанка и ж.i .Народ що становить основне населення Албан....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. албанці—АЛБАНЦ в мн. одн. албанецьstrong нця ч. албанкаstrong и ж.Народ що становить основне населення Албан.З Константинополя сло багато пасажирв французьк попи турецьк офцери з...Словник української мови у 20 томах
  3. албанці—в мн. одн. албанець нця ч. албанка и ж. Народ що становить основне населення Албан....Толковый словарь украинского языка
  4. албанці—албанцы...Українсько-російський словник