Словник української мови в 11 томах

АБОРИГЕ́ННИЙ

АБОРИГЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; тубільний, автохтонний. На цій території [Північне Причорномор’я] вони [скіфи] не були місцевим, аборигенним населенням (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 119); В [парку] Олександрії зібрані майже всі породи аборигенної флори Білоцерківського району (Парк Олександрія.., 1949, 86). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 4.

  1. аборигенний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. аборигенний—а е.Прикм. до абориген....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. аборигенний—аборигенний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. аборигенний—тубльний автохтонний тутешнй корнний мсцевий....Словник синонімів Караванського
  5. аборигенний—АБОРИГЕННИЙ а е.Корнний мсцевого походження тубльний автохтонний.В Олександр збран майже вс породи аборигенно флори Блоцерквського району з наук.попул. лт.На територ Пвнч...Словник української мови у 20 томах
  6. аборигенний—а е. Прикм. до абориген....Толковый словарь украинского языка
  7. аборигенний—[aboryhennyj]tubylczy autochtoniczny aborygeniczny...Українсько-польський словник