Словник української мови у 20 томах

ЯВНІСІНЬКО

ЯВНІ́СІНЬКО,розм.

Присл. доявні́сінький.

Озернув Іван на вкруги себе і йому явнісенько стало, що Остап не в труні лежить, а живе собі, мов чернець той, у келії(Б. Грінченко).

  1. явнісінько—Явнснько нар. Совершенно явно совершенно очевидно. Озирнув ван навкруги себе йому явнснько стало що Остап не в трун лежить а живе соб мов чернець той у кел. Грин. . . Сл...Грінченко. Словарь української мови