Словник української мови у 20 томах

ЩУПЕЛЯ

ЩУПЕЛЯ́,ля́ти,с., діал.

Маля щуки.

На іскристій карті снігів, по краях облямованій рухливими тінями, виростав хуторець Кароля Романовського. Степан Васильович пригадує, як він тут ще в минулому році топчійкою вибивав із зімя карасі й щупелята, і в грудях чоловіка прокидається те тепло, яке, здавалось, назавжди вибрав камінь в'язниці(М. Стельмах).

  1. щупеля—яти с.i дал.i Щучка....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. щупеля—яти с. дал. Щучка....Толковый словарь украинского языка