ЩЕДРІВНИК

ЩЕДРІ́ВНИК,а,ч.

Той, хто ходить щедрувати, щедрує.

– Оце так щедрівка, – схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати. Вслід за ним подалась і мати, несучи в руках хлібину, щоб обдарувати щедрівників(І. Цюпа);

* У порівн.– Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники(І. Нечуй-Левицький).

щедрівник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
щедрівник—а ч.i Той хто ходить щедрувати щедру....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
щедрівник—щедрвник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
щедрівник—щедрвник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
щедрівник—Щедрвник ка ники кв...Правописний словник Голоскевича
щедрівник—ЩЕДРВНИКstrong той хто ходить щедрувати щедру ЩЕДРУВАЛЬНИКstrong. Участь у щедруванн беруть студенти робтники вчител науковц вс охоч. Вк щедрвникв не обмежуться з журнал...Словник синонімів української мови
щедрі́вник—ЩЕДРВНИК а ч. Той хто ходить щедрувати щедру. Оце так щедрвка схопився зза столу зрадлий Гайдим вискочив з хати. Вслд за ним подалась мати несучи в руках хлбину щоб об...Словник української мови в 11 томах
щедрівник—а ч. Той хто ходить щедрувати щедру....Толковый словарь украинского языка
щедрівник—этн. щедрувальник тот кто ходит щедровать...Українсько-російський словник