Словник української мови у 20 томах

ШУТКОМА

ШУТКОМА́,присл., розм.

Жартома.

Вона почала голубити його, жартуючи з ним весело. Як на те чоловік смикнув її шуткома за волосся, подавши їй добру нагоду виконати другу Піррову вимогу(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

  1. шуткомаШуткома нар. Шутя. Вн це шуткома зробив. Словарь укрансько мови в х тт. За ред. Б. Грнченка. К. . Т. . С. ....Грінченко. Словарь української мови