Словник української мови у 20 томах

ШАБЕЛЬТАС

ШАБЕЛЬТА́С,а,ч., військ., заст.

Ремінь, на якому носили шаблю; портупея.

Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею(О. Ільченко);

Однією рукою Сірко погладжував густий, з щедрою проспанною вус, на другу накручував шабельтас недорогої, але тягнутої з доброї криці шаблі(Ю. Мушкетик).

  1. шабельтас—а ч.i вйськ.i заст.i Ремнь на якому носили шаблю портупея....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. шабельтас—шабельтас менник чоловчого роду стота ремнь на якому носили шаблю портупея вйськ. арх....Орфографічний словник української мови
  3. шабельтас—Пхви...Словник застарілих та маловживаних слів
  4. шабельтас—ПОРТУПЕЯstrong плечовий або поясний ремнь до якого пристбають холодну зброю ШАБЕЛЬТАСstrong заст. Увйшов командир з валзою сяючи лицем новенькою портупею на новенькй унф...Словник синонімів української мови
  5. шабельта́с—ШАБЕЛЬТАС а ч. вйськ. заст. Ремнь на якому носили шаблю портупея. Мало не обрвавши на соб шабельтас Пампушка був кинувся до незнайомого щоб цюкнути його шаблею льч. Козац...Словник української мови в 11 томах
  6. шабельтас—а ч. вйськ. заст. Ремнь на якому носили шаблю портупея....Толковый словарь украинского языка