Словник української мови у 20 томах

ШАБАРЧАТИ

ШАБАРЧА́ТИ,чу́, чи́ш,недок., розм.

Бризкати.

Як шарпонеться скляр, як подасться греблею, лише болото шабарчить під чоботьми[чобітьми](В. Дрозд).