Словник української мови у 20 томах

ЧУЖОВІРЕЦЬ

ЧУЖОВІ́РЕЦЬ,рця,ч.

Людина чужої, іншої віри; іновірець.

Таких людей було і є багато.., і скрізь вони намагаються силувати старовірів, нововірів, чужовірців і “безбожників” ходити до тої церкви, яка найбагатша та найсильніша в цілій країні(Леся Українка).

  1. чужовірець—рця ч.i Людина чужо ншо релгйно ври. розм. Людина що сповду чужу деологю належить до чужо ворожо парт....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. чужовірець—чужоврець рця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. чужовірець—чужоврець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. чужовірець—Чужоврець врця врц цв...Правописний словник Голоскевича
  5. чужовірець—НОВРЕЦЬstrong людина що належить до ншого вросповдання ЧУЖОВРЕЦЬstrong заст. БУСУРМАНstrong БУСУРМЕНstrong заст. фольк. перев. про магометанина НЕВРНИЙstrong заст. ГЯУРst...Словник синонімів української мови
  6. чужовірець—рця ч. Людина чужо ншо релгйно ври. розм. Людина що сповду чужу деологю належить до чужо ворожо парт....Толковый словарь украинского языка