Словник української мови у 20 томах

ЧУБИЩЕ

ЧУБИ́ЩЕ,а,ч.

Збільш. дочуб.

Зовні він залишався таким же спокійним, урівноваженим, як і раніш, хіба що попрохав Василакія, щоб підстриг розрослий чубище, та голився кожен день, чим немало дивував бородатих киян, а в душі відчував якусь могутню силу, що хтозна-звідки взялася(В. Малик).

  1. чубище—а ч.i Збльш. до чуб....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. чубище—чубище менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  3. чубище—див.em волосся...Словник синонімів Вусика
  4. чуби́ще—ЧУБИЩЕ а ч. Збльш. до чуб. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. чубище—а ч. Збльш. до чуб....Толковый словарь украинского языка