Словник української мови у 20 томах

ЧАБАНЕЦЬ

ЧАБАНЕ́ЦЬ,нця́,ч.

розм.Пестл. дочаба́н.

Був собі чабанець, та такий, що ще змалку все вівці пас, більш нічого й не знав(з казки);

І чабанець Данило їде на коні землею свого дитинства. Він став уже чабаном, повним чабаном, правнуком Данила, сином Ригора(Ю. Яновський).

  1. чабанець—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. чабанець—нця ч.i Зменш.пестл. до чабан....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. чабанець—чабанець нця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. чабанець—чабанець менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. чабане́ць—ЧАБАНЕЦЬ нця ч. Зменш. пестл. до чабан. Був соб чабанець та такий що ще змалку все ввц пас бльш нчого й не знав Укр. казки чабанець Данило де на кон землею свого дитин...Словник української мови в 11 томах
  6. чабанець—нця ч. Зменш.пестл. до чабан....Толковый словарь украинского языка