ХИМЕРНИК

ХИМЕ́РНИК,а,ч., розм.

Людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар.

Я знав химерника і другого такого, Шевця та скрипаля(М. Рильський);

Надрукована книжка про химерника з Яблунівки так і не потрапила на прилавки магазинів. Роман розлетівся ще по дорозі до книгарень(Є. Гуцало);

Там дід живе, той самий дід Галерник, немрущий дід, самітник і химерник(Л. Костенко).

химерник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
химерник—а ч.i розм.i Те саме що витвник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
химерник—химерник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
химерник—химерник менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
химерник—Химерник ка ники кв...Правописний словник Голоскевича
химерник—див.em дивак...Словник синонімів Вусика
химерник—ВИТВНИКstrong людина що робить витвки схильна до витвок ХИМЕРНИКstrong розм. ФОКУСНИКstrong розм. ФГЛЯРstrong розм. ШТУКАРstrong розм. Той кого ще вчора знали тльки як кв...Словник синонімів української мови
химе́рник—ХИМЕРНИК а ч. розм. Те саме що витвник. Я знав химерника другого такого Шевця та скрипаля Рильський Поеми . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства...Словник української мови в 11 томах
химерник—а ч. розм. Те саме що витвник....Толковый словарь украинского языка
химерник—разг. чудак причудник...Українсько-російський словник