Словник української мови у 20 томах

ХАБЕТА

ХАБЕ́ТА,и,ж., діал.

Шкапа.

Ото хабета: скільки бий, стільки їдеш(Сл. Б. Грінченка);

Тож-то кінь був! Не така хабета, як оцей, теперішній.(Б. Лепкий).

  1. хабета—див.i хаба....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. хабета—хабета . старий знесилений худий кнь ст кнь. худа непропорцйно висока жнка чи двчина м ст...Лексикон львівський
  3. хабета—див.em кнь...Словник синонімів Вусика
  4. хабета—див. хаба....Толковый словарь украинского языка