Словник української мови у 20 томах

ХАБАЛЬ

ХАБА́ЛЬ,я,ч., діал.

Коха́нець; розпусник, гульвіса.

Ти знаєш, що відколи я стала курвою, то до мене дзвонять у вікна всі хабалі, я тобі більше не жінка, такої жінки тобі не треба(В. Стефаник).

  1. хабаль—я ч.i зах.i Бахур зальотник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. хабаль—хабаль габаль...Лексикон львівський
  3. хабаль—прихильник залицяльник...Словник галицьких говірок
  4. хабаль—див.em розпусник...Словник синонімів Вусика
  5. хабаль—я ч. зах. Бахур зальотник....Толковый словарь украинского языка