УПОРЯДНИК

УПОРЯ́ДНИК(ВПОРЯ́ДНИК),а,ч.

1. Той, хто організовує, влаштовує що-небудь.

Впорядники вистави можуть їх[інсценівки]скорочувати, збільшувати, заміняти іншими(С. Васильченко);

Аби втаїти від зовнішнього світу, аби закамуфлювати весь невиданий кошмар, його впорядники удавалися до всіх способів містифікації, не гребуючи дуже чорними(з наук.-попул. літ.).

2.Той, хто створює що-небудь (збірник, словник і т. ін.), систематизуючи, складаючи, підбираючи в певному порядку якийсь матеріал.

Рукописні збірники пісень XVII –XVIII століть зробили велику послугу нашій фольклористиці. Це, по суті, найперші фольклорні записи, а їх упорядники – перші записувачі(з наук. літ.);

Порядок у них[шухлядах]був досконалий! Розташування зошитів і тек, що там лежали, від настроїв свого упорядника було зовсім незалежне(В. Підмогильний);

При аналізі словників дожовтневого часу слід пам'ятати, що словники укладають живі люди, отже, на їх роботі позначаються не тільки суб'єктивні смаки та уподобання, а й класові, групові інтереси та симпатії – і виниклий на ґрунті цих інтересів та симпатій світогляд упорядників(М. Рильський).

упорядник—мен. чол. роду жив.той хто органзову влаштову щосьустроительмен. чол. роду жив.той хто створю щось складаючи систематизуючи матералсоставитель...Большой украинско-русский словарь
упорядник—впорядник а ч.i Той хто органзову влаштову щонебудь. Той хто створю щонебудь збрник словник т. н. систематизуючи складаючи пдбираючи в певному порядку якийсь матерал ук...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
упорядник—упорядник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
упорядник—упорядник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
упорядник—упорядник впорядникка м.em на ковку мн.em киеsup к...Орфоепічний словник української мови
упорядник—порадниек впорядник ка м. на ковку мн. кие к....Орфоэпический словарь украинского языка
упорядник—Упорядник ка ники кв...Правописний словник Голоскевича
упорядник—д! АВТОР концерту органзатор збрки редактор....Словник синонімів Караванського
упорядник—словника укладач справи справник...Словник чужослів Павло Штепа
упорядник—впорядник а ч. Той хто органзову влаштову щонебудь. Той хто створю щонебудь збрник словник т. н. систематизуючи складаючи пдбираючи в певному порядку якийсь матерал ук...Толковый словарь украинского языка
упорядник—compiler...Украинско-английский юридический словарь
упорядник—organizer словника т.н.em author writer compiler...Українсько-англійський словник
упорядник—...Українсько-китайський словник
упорядник—а m redaktor np. antologii sownika...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
упорядник—впорядник устроитель словаря сборника и т.п. составитель...Українсько-російський словник