Словник української мови у 20 томах

УБАЛАКУВАТИ

УБАЛА́КУВАТИ(ВБАЛА́КУВАТИ),ую, уєш,недок., кого, розм.

Переконувати, схиляти до чого-небудь; умовляти.

Тоді Прокіп сам прийшов і ну його вбалакувати: “Що ви собі думаєте, Симоне Федоровичу? Самі пропадете і дітям хана буде”(із журн.).

  1. убалакуватидив.em просити...Словник синонімів Вусика